Що роблять літаки

Мій 2-річний син Ілля зачарований літаками, тому книгу “Що роблять літаки” із серії “Дивіться, малята…” я схопила не гледячи, щойно вона з’явилася на сайті видавництва. Читацьке резюме: син — у захваті, мене не запалило.

Сюжет

Літак на ім’я Шпак приміряє на себе різні ролі: поліцейського, військового, відвідувача авіамузею, авіалікарні, авіатеатру тощо.

Книги про кораблі й машини з цієї ж серії головних персонажів не мають, просто показують транспорт у різних ситуаціях й історичних епохах.

Враження дорослого

Ця книга — віммельбух, по суті, тобто майже без тексту з великими деталізованими зображеннями. Мені стилістика цих малюнків не подобається: примальовані літакам очі роблять з них страхітливих персонажів хорору. Найкращою в серії вважаю книгу про автомобілі, бо очі гармонійно лягають на фари і герої виглядають природно. Але її основний конкурент — неперевершений, на мій погляд, твір “Автівки, вантажівки та все, що рухається” Річарда Скаррі, з ним складно змагатися і не думаю, що треба. Кораблі майже такі саме лякливі, але їх уміщається на сторінках менша кількість й увагу привертають радше щогли й палуби, тому й книга виглядає “легшою”. Якби мої діти захоплювалися мореплавством, її я б упустила до домашньої бібліотеки, бо вибір видань про кораблі куций.

Якщо помножити картинки не до мого смаку на майже беззмістовні й негармонійні вірші, то маю видання, яке я навряд купила б, роздивившись у магазині. Хоча беззаперечним плюсом є картонні сторінки — це зручно й практично, хоча мої діти таки примудрилися трохи надірвати корінець.

Дитячі думки

Книгу реабілітує Ільковий інтерес: йому 2 роки, він її дуже любить і регулярно переглядає вже декілька місяців. Успіх обумовлений малючковою пристрастю до літаків. Наприклад, у музеї авіації в Києві прекрасний вид на злітно-посадкову смугу й одного разу ми стояли там, доки не вилетіли й не сіли всі літаки на найближчі години (ми звірялися з онлайн-табло аеропорту!). З таким запалом, звісно, будь-що із зображенням літака припадає до смаку. Тут його особливо приваблює те, що літакам надано людських рис і виразів обличчя (його вони не лякають, на відміну від мене).

Старший 4-річний син теж видання схвалив: його зацікавило завдання з пошуку відмінностей на схожих картинках, він боязко вивчав розворот із лікарнею (сам боїться маніпуляцій, тому ретельно досліджує сюжети на цю тему в книгах), із захватом обговорював військовий розворот (його цікавить тема військових простистоянь).

Чого вчить:

• літаки бувають не лише пасажирськими;
• кольори;
• лічба: можна рахувати літаки на сторінках, відмінності на схожих картинках;
• зчитувати емоції за виразом обличчя: у книзі є веселі, сумні, сердиті, зосереджені тощо літаки.

Іще в серії “Дивіться, малята…”:

• Що роблять авто. — Харків : Ранок, 2018. — 24 с.
• Що роблять кораблі. — Харків : Ранок, 2018. — 24 с.

Схожі книги:

• Вовк, Наталя. Літачок-рятівничок. — Київ : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2014. — 28 с.
• Ґьонтґен, Ізабель. Аеропорт. Віммельбух. — Київ : Артбукс, 2018 — 10 с.
• Ломп, Штефан. Мій перший віммельбух. Аеропорт. — Київ : Артбукс, 2018. — 10 с.
• Лущевська, Оксана. Пливуть кораблі. — Харків : Читаріум, 2016. — 14 с.
• Мітґуч, Алі. Транспорт. Моя велика книга-розглядалка. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2017. — 24 с.
• В аеропорту. — Харків : Елвік, 2013. — 24 с.